ВЕСНЯНИЙ СЕЗОН – ЧАС СІЯННЯ
ПЕСАХ
Перший Місяць (Авів) 14 день.
Фаза повного місяця.
МИНУЛІ ПОДІЇ, ЯКІ ВКАЗУЮТЬ НА ПРОРОЦТВО
Місяць Нісан (Авів) – є початком року за календарем YHWH Елохім для народу Ізраїля
Цей місяць (Авів) для вас — початок місяців, він є для вас першим між місяцями року.
Вих. 12:2
День заколення Ягняти напередодні виходу із Єгипетського рабства
Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, між двома вечорами, — Песах для YHWH.
Десятого дня цього місяця нехай кожний візьме ягня згідно з родоводом по батьківській лінії — ягня на сім’ю. Якщо ж мало тих, які є в домі, і їх не достатньо на ягня, то нехай прийме до себе сусіда, свого ближнього, — за кількістю душ. Кожний собі нехай вирахує достатню кількість на ягня. Ягня у вас нехай буде однолітнім самцем без вади; візьмете його з овець або кіз. Тримайте його до чотирнадцятого дня цього ж місяця, а ввечері (в сутінках) хай заріжуть його, — уся велика громада Ізраїльських синів.
Лев. 23:5; Вих. 12:3
Час, коли одвірки були помащені кров’ю Ягняти
І візьмуть трохи крові, і помажуть нею обидва одвірки та поперечку в тих домах, в яких його їстимуть. І цієї ж ночі їстимуть м’ясо, спечене на вогні, і їстимуть опрісноки з гіркими травами. Не будете їсти його сирим чи вареним у воді, а лише спеченим з головою, ногами та нутрощами на вогні. Нічого не залишите з нього до ранку і кістки його не поламаєте. А те, що залишилося з нього до ранку, спалите у вогні. А ось як будете його їсти: стан ваш — підперезаний, взуття — на ваших ногах, а посохи — у ваших руках; і їстимете його з поспіхом: це — Песах YHWH.
Вих. 12:7
Ураження первістків у Єгипті
Цієї ночі Я пройду по Єгипетській землі й уражу кожного первістка в Єгипетському краю — від людини до тварини, і здійсню відплату над усіма єгипетськими богами. Я — YHWH! А кров на домах, в яких ви перебуваєте, буде для вас ознакою; і побачу кров, і буду захистом для вас, і не буде у вас згубної пошесті, коли уражу Єгипетську землю. І буде для вас цей день пам’ятним, і святкуватимете його, як свято для YHWH у ваших поколіннях, — як закон вічний його святкуватимете!
Вих. 12:12
Святкування Песах у Храмі кожного року
Дотримуйся місяця Нових колосків (Авів) і справляй Песах YHWH, своєму Елохім, бо в місяці Нових колосків, уночі, ти вийшов з Єгипту. І принось у жертву YHWH, своєму Елохім, песах, — дрібну чи велику худобу — на місці, яке YHWH, твій Елохім, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я. Не будеш їсти з нею квашеного хліба; сім днів їстимеш з нею опрісноки, хліб бідування, бо ви вийшли з Єгипту в поспіху, — щоб ви пам’ятали день свого виходу з Єгипетської землі всі дні свого життя. Сім днів хай в усьому твоєму краї в тебе не буде видно квашеного хліба, і хай ніщо з м’яса, яке ти принесеш у жертву ввечері першого дня, не залишається через ніч до ранку. Не можна приносити в жертву пасху в будь-якому з твоїх міст, які YHWH, твій Елохім, дає тобі; принось у жертву пасху лише на тому місці, яке обере YHWH, твій Елохім, щоб там прикликалося Його Ім’я, ввечері, при заході сонця, — в час, коли ти вийшов з Єгипту. Звариш чи спечеш та з’їси її на місці, яке обере YHWH, твій Елохім; а вранці повернеш назад і підеш до свого дому.
Повт. 16:1
СПРАВДЖЕННІ ПРОРОЦТВА
Пророче значення про перший прихід Месії: Агнця, відданого на заклання, як жертву умилостивлення за гріхи всього світу
Він же зранений був через наші беззаконня і терпів хворобу через наші гріхи. На ньому — покарання задля нашого миру, його раною ми зцілилися. Ми всі заблукали, як вівці, кожний збився зі своєї дороги. І YHWH його видав за наші гріхи. А він через заподіювання зла не відкриває уст. Як вівця, він був ведений на заріз і, як ягня, без голосу перед тим, хто його стриже, так не відкриває він своїх уст. У впокоренні взято його суд. Про його рід хто розповість? Адже його життя забирається із землі, — через беззаконня мого народу його повели на смерть.
Та зволив YHWH, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір YHWH рукою Його буде мати поводження!
І виллю на дім Давида і на тих, що живуть у Єрусалимі, дух милості й щедрості, і поглянуть на Мене, тому що зневажили, і над ним справді побиватимуться, як над улюбленим, і терпітимуть болі, наче над первородним.
Моя сила висохла, як глиняний черепок, а мій язик прилип до мого піднебіння, і в порох смертний Ти звів мене. Мене обступило багато псів, зборище злочинців оточило мене, вони пробили мої руки й ноги. Вони порахували всі мої кості, і вони придивлялися та спостерігали за мною. Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереб.
А YHWH сказав Мойсеєві: Зроби собі змія і вистав його на жердині як знак. І буде, що коли вкусить змій людину, то кожний вкушений, поглянувши на нього, житиме. І Мойсей зробив мідного змія, і встановив його на жердині як знак; і було, коли змій кусав людину, а та подивилася на мідного змія, то залишалася живою.
Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить у Нього,не загинув, але мав вічне життя.
Адже наша Пасха (Песах)— Месія, принесений за нас у жертву.
Знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров’ю Месії, як непорочного й чистого Агнця, Який був передбачений ще перед заснуванням світу, але з’явився заради вас у кінці часів.
Адже всі згрішили й позбавлені YHWH слави, але оправдуються даром, Його благодаттю, через викуплення, що в Єгошуа. Його YHWH дав як жертву примирення в Його крові через віру, щоби показати Свою справедливість у прощенні раніше вчинених гріхів, — у YHWH довготерпінні; щоби показати Свою справедливість нинішнього часу, — що Він справедливий і оправдує того, хто вірить в Єгошуа.
Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед YHWH, для ублагання за гріхи людей.
Іс.53:5; Іс.53:10; Зах.12:10; Пс.21:16; Чис.21:8; Ін.3:14; 1Кор.5:7; 1Пет.1:19; Рим.3:23; Євр.2:17
В цей час (до сутінків 14 числа місяця Авів) був розп’ятий Єгошуа Месія на дереві
Першого дня Опрісноків (в День приготування) до Єгошуа підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити песах? Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, у тебе справлю Песах зі Своїми учнями. Учні зробили так, як звелів їм Єгошуа, і приготували песах (приготування до вечора 14-го). Коли настав вечір(13-го), Він сів до столу з дванадцятьма учнями.Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів. Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.Тоді каже їм Єгошуа: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари. А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї. Єгошуа промовив до нього (Петра): Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся. Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Тоді Єгошуа приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся. Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу. Єгошуа запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Єгошуа й схопили Його. Ті, котрі схопили Єгошуа, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться. Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень. Тож згадав Петро слова, які сказав Єгошуа: Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
Першого дня Опрісноків, коли приносили песхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати песах, аби Ти спожив? Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним. Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями песах? А коли настав вечір (13-го ввечері), Він прийшов з дванадцятьма. І як вони сиділи за столом та їли, Єгошуа сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене. Коли вони їли, Єгошуа узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє! І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї. І Він промовив до них: Це кров Моя Нового Завіту, яка проливається за багатьох. Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у YHWH Царстві! І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору. І каже їм Єгошуа: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці. Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї. Та Єгошуа йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене! І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся. Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник! Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від первосвящеників, книжників і старших. І прийшовши він відразу підійшов (Юда), до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його. Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його. А Єгошуа повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники. Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами, та й грівся біля вогню. І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Єгошуа: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.
Настав день Опрісноків (День приготування), коли належало приносити в жертву песах. І послав Він Петра й Івана, сказавши: Підіть і приготуйте нам песах (приготувати місце для святкування), щоб ми її спожили. А Він відповів їм: Ось, як будете входити до міста, зустріне вас чоловік, який у глечику нестиме воду; йдіть за ним до того дому, куди він увійде, і скажіть господареві дому: Учитель питає тебе: Де світлиця, в якій споживатиму песах зі Своїми учнями? (для 14-го числа ввечорі) І він вам покаже велику прибрану світлицю, там приготуйте. Пішовши, вони знайшли, як Він сказав їм, і приготували песах (приготування до вечора 14-го числа тобто до наступного дня).І коли настав час (вечеря напередодні Песах), Він сів при столі й апостоли з Ним. І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цей песах, перш ніж страждатиму; кажу вам, що вже не буду споживати його, аж поки він не сповниться в YHWH Царстві. Взявши чашу та віддавши подяку, Він сказав: Візьміть її і поділіть між собою. Кажу вам, що не питиму відтепер з плоду виноградного, аж доки не прийде Царство YHWH.І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене. Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається. Єгошуа же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене! Вийшовши, Він попрямував за звичаєм на Оливну гору, а за Ним пішли учні. Прийшовши на місце, Він сказав їм: Моліться, щоб не потрапили ви у спокусу. Перебуваючи у великій тривозі, Він ще ревніше молився; піт Його став, як краплини крові, що капали на землю. Він ще говорив, як з’явилася юрба і з нею той, хто зветься Юдою, один із дванадцятьох; він ішов перед ними і наблизився до Єгошуа, щоби поцілувати Його, [бо дав їм цей знак: Кого поцілую, — Той і є]. Єгошуа сказав йому: Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського? Вони ж схопили Його, повели й привели у двір первосвященика. А Петро йшов слідом на віддалі. Та Петро промовив: Чоловіче, не знаю, про що ти говориш! І тут же, як він говорив, заспівав півень.Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Єгошуа, коли Він йому сказав: Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі!
Перед святом Песах Єгошуа, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця. Під час вечері(вечеря напередодні Песах), як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, Єгошуа, знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від YHWH вийшов та до YHWH йде, устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався. І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Єгошуа сказав йому: Що робиш, роби швидше! Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому. Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Єгошуа звелів йому купити те, що потрібне на свято (свято Опрісноків), або щоби дав щось бідним. Отже, взявши той шматок хліба, він (Юда) відразу вийшов. Була ніч. Але щоби зрозумів світ, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так Я і роблю. Уставайте, ходімо звідси! Єгошуа зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні. Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю.Тоді воїни, тисяцький і юдейські прибічники схопили Єгошуа і зв’язали Його. Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року первосвящеником. Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ. За Єгошуа ішов Симон-Петро та ще один учень. Первосвященик знав цього учня, тож він і ввійшов з Єгошуа до подвір’я первосвященика. А Петро стояв біля воріт ззовні. Вийшов учень, який був знайомий первосвященикові, сказав придверниці й провів Петра.Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи. Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень.
Від Матвія (26:17-74); Від Марка (14:12-72); Від Луки (22:7-60); Від Івана (13:1-18:27)
В десятый день месяца Авив – Йешуа был выбран как Агнец для Песах. Десятий день місяця Авів – Єгошуа був вибраний як Ягня на Песах
Промов до всієї громади синів Ізраїля, кажучи: Десятого дня цього місяця нехай кожний візьме ягня згідно з родоводом по батьківській лінії — ягня на сім’ю.
Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.
За шість днів до Песах Єгошуа прийшов до Витанії, де був Лазар, який помер і якого Єгошуа воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, а Марта обслуговувала. Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.
Наступного дня (після цієї вечері Ін.12:1) велика кількість людей, котрі, почувши, що Єгошуа іде в Єрусалим, прийшли на свято. Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, промовляючи: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я YHWH! Цар Ізраїлю!
Вих.12:3; Зах.9:9; Ін.12:1; Ін.12:12
НА ЦЕ СВЯТО ВІДБУВАЛИСЯ НАСТУПНІ ПОДІЇ
День, коли YHWH Елохім сказав Аврааму принести Ісака в жертву
І сталося у сьому седмицю у перший рік першого місяця цього ювілею, у дванадцятий день цього місяця були сказані слова на небі про Авраама, який вірний у всьому YHWH, що він йому каже, і що він любить Його і вірний Йому у всякій спокусі. Тоді прийшов перший Мастема і сказав перед YHWH: «Ось Авраам любить і дорожить своїм сином Ісаком понад усе, скажи йому, щоб він приніс свого сина на всеспалення, і тоді Ти побачиш, чи виконає він твій наказ, щоб пізнати Тебе, і чи справді він вірний у всьому у чому ти Його випробовуєш» (…) І YHWH сказав Аврааму: «Авраам!» І він відповів: «Ось я!» І Він сказав йому: «Візьми улюбленого твого сина Ісака, і піди на високу гору, і принеси його в жертву на одній із гір, яку я тобі покажу». І він зібрався на світанку, осідлавши ослицю, і взяв двох своїх рабів із собою і свого сина Ісака, і нарубав дров для жертви. І він ішов на вказане місце три дні і побачив це місце здалека (…)
Книга Ювілеїв гл.17,18
Триденний піст Естер за народ Ізраїля
І покликали писарів царя на тринадцятий день першого місяця (Авів/Нісан), які записали, — як і наказав Аман воєводам і володарям у всіх країнах, від Індії аж до Ефіопії, — ста двадцяти семи країнам і володарям народів їхніми мовами в ім’я царя Артаксеркса. І послали через листонош по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в один день у дванадцятому місяці, який зветься адар, і пограбувати їхній маєток […] Гінці вийшли, пігнані царевим словом. А закон був виданий в замку Сузи. А цар та Гаман сіли до пиття, а місто Сузи було в замішанні.
Мардохей, взнавши те, що було звершене, роздер свій одяг, одягнувся в мішковину, посипав себе попелом і, вийшовши на вулиці міста, закричав гучним голосом: Вигублюється народ, який не зробив нічого злого. І він прийшов аж до царської брами, і став, бо не годилося йому ввійти до двору, маючи мішковину та попіл. І в усій країні, де виставлене було письмо, був крик, плач і велике голосіння з боку юдеїв, вони надягали мішковину і посипали себе попелом […] І Естера відіслала того, що до неї прийшов, до Мардохея, кажучи: Іди, збери юдеїв, що в Сузах, і постіть за мене, не їжте і не пийте три дні, день і ніч, я і мої служниці також будемо постити, і тоді ввійдемо до царя поза законом, навіть якби мені й загинути.
Ест.3:12; Ест.4:1