Свята Яхова Елохім

Часто ми навіть не задумуємося над тим, що святкуємо і що робимо, чи має це відношення до ЯХОВА, якому ми тепер належимо. Адже багато речей з того, що ми робимо, приїшли зі звичаїв наших предків… і за цими звичаями стоять духовні речі, якими ми відкриваємо «вікна» наших душ. Вони, на перший погляд, можуть бути «привабливими», «невинними» та навіть «цікавими». Наприклад, ялинка з гірляндами, татуювання, заняття йогою або «приховані знання». Але це все є плоди дерева «пізнання добра і зла», від якого нам не можна їсти. Всі вони походять від упалих ангелів і не прославляють ЯХОВА Ізраїля. А деякі з цих звичаїв є прямим поклонінням Люциферу, які переходять в різні форми і виявлення. Ось список найбільш поширених празників, які нам добре відомі:

• • Фестиваль Сатурна́лії (Saturnalia), прихований під маскою «Різдва» – 25 грудня (за григоріанським календарем) або 7 січня (за юліанським календарем), яким охоплений сьогодні увесь світ. Він є днем народження бога сонця, відомого під іменем: Мірта, Таммуз, Ваал-Верит, Ра, Гор,Зевс и т.п., символом якого є зрублене вічнозелене дерево. Нагадуємо, що Єгошуа не народився на «Різдво».
    
  • Фестиваль богині родючості «Істер» (Easter), прихований під маскою «Пасхи» (Великодня) – перше воскресіння за першим повним місяцем після весняного рівнодення. День шанування богині родючості Іштар (Астарта). Символи: фарбовані яйця, паска у формі фалічної подоби, кролик (символ плодючості) та квітки лілії (символ родючості, жіночого початку і сприймаючого лона). Зауважте, що Єгошуа не був розп’ятий в «страсну п’ятницю».
    
  • Фестиваль Люперкалія (Lupercalia) 14 лютого, приховується під маскою «Дня Закоханих» («Дня Святого Валентина»). Насправді, це давньоримський, язичницький фестиваль на честь бога Пана, який пов’язаний з вівчарським культом. Кожного року з 13 по 14 лютого фестиваль проводився у гроті Lupercal у підніжжі Палатинського пагорба, де, за легендою, вовчиця вигодувала Ромула і Рема, засновників Риму. Кожного року жреці Луперка із молоді, збиралися у гроті, де, на спеціальному вівтарі приносили в жертву богу Луперку молодих кіз і собак. А після ритуальної трапези «луперки» розрізали шкіри принесених в жертву кіз, і, озброївшись шматками шкір, роздягалися догола, бігали по місту та всіх зустрічних шмагали шматками шкір. У 496 році Папа Геласій І (папа римський) замінив Люперкалію святкуванням Дня Святого Валентина.
    
  • Фестиваль Хіларія (грецький культ Кібели, єгипетської Ісіди) прихований під «Днем Матері» (Mother’s day), припадає на другу неділю травня. Культ Великої Матері богів Кібели, яка подарувала життя усьому живому на землі – богам, людям, тваринам і рослинам. Кібела виступає уособленням жіночого начала в природі. Головною роллю богині є Вселенське материнство. Офіційно затверджено культ Кібели у Римі ІІ ст. до н.е. З часом він став одним із головних суперників християнства поряд з релігією Ісіди та мітраїзмом. А також Хеловін, Міжнародний жіночий день, «Новий рік», шанування різних «святих», і багато інших «празників», які мають язичницьку природу свого походження.

• «Світла неділя». День поклоніння Сонцю, Неділя (Sunday), приховується під днем воскресіння «Ісуса Христа». Насправді це є днем «воскресіння» Таммуза, сина Німрода, названого у Вавилоні «богом сонця».Єгошуа не воскресав в день «Пасхи» («Easter Sunday»).