ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД БРАТОМ

ЗУБ ЗА ЗУБ

Вих.21:24 Око за око, руку за руку, зуб за зуб, ногу за ногу, опік за опік, рану за рану, синець за синця.

К сожалению, многие интерпретируют эту заповедь как призыв к мести за утраченное. Однако принцип “зуб за зуб” — это наша ответственность перед ближним, чтобы возместить ему утраченное по нашей вине. Поступая так, мы выражаем любовь к нашему ближнему.

Мф.7:12 Отже, усе, що тільки бажаєте, щоби чинили вам люди, те чиніть їм і ви, бо в цьому Закон і Пророки.

1Ін.3:16 Ми пізнали любов з того, що Він поклав Свою душу за нас; і ми маємо класти душі за братів.

Ін.15:13 Більшої любові ніхто не має за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх.

Ін.3:16 Бо так ЯХОВА полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина.

Мф.5:29 Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни вогняної.

ПРО ШТРАФ І КОМПЕНСАЦІЮ

Вих.21:18 Якщо ж сваряться два чоловіки, і один з них ударить ближнього каменем чи кулаком, і той не помре, а зляже в ліжко, і якщо чоловік устане та вийде з палицею надвір, тоді той, хто вдарив, буде звільнений від покарання. Лише нехай заплатить за втрату від його непрацездатності та за лікування.

Вих.21:22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів. А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу, око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу, опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

Лев.24:18 А хто поб’є тварину, так що та здохне, — нехай відшкодує душу за душу.

ПОКАРАННЯ ЗА НЕШАНОБЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ЧОЛОВІКА

Повт.25:11 Якщо чоловіки битимуться разом один з одним, і дружина одного з них підійде, щоб звільнити свого чоловіка з руки того, хто його б’є, і, простягнувши руку, вхопить його за геніталії, то відрубай їй руку; хай твоє око не має до неї пощади.

Йдеться про повагу до чоловіка.

ПРО ЗБЕРІГАННЯ, КОРИСТУВАННЯ І ПОЗИКУ

Вих.22:6 Якщо хтось дасть ближньому гроші чи посуд на зберігання, і це буде викрадене з дому тої людини, то коли знайдеться злодій, нехай віддасть подвійно. Якщо ж злодій не знайдеться, то нехай господар дому прийде перед ЯХОВА і поклянеться, що він не заподіяв зла щодо всього того, що ближнім було дано йому на зберігання.

Вих.22:9 Якщо хтось дасть ближньому осла, теля, вівцю чи будь-яку худобу на зберігання, а вона буде скалічена чи загине, чи буде захоплена кимсь, і ніхто того не знатиме, — то нехай між обома буде клятва перед ЯХОВА, що він дійсно не вчинив зла щодо всього довіреного йому ближнім. І власник того це так прийме, і той не відшкодовуватиме. Якщо ж було вкрадене в нього, то нехай відшкодує господареві. Якщо ж звірі розірвуть, то нехай приведе до пошматованого і нічого не буде відшкодовувати.

Вих.22:13 Якщо хтось позичить щось у ближнього, а воно буде скалічене чи пропаде, а господаря не було при цьому, то нехай відшкодує. Якщо ж господар був з ним, то не відшкодовуватиме. Якщо він є найманцем, то буде йому замість його плати.

ПРО САМООБОРОНУ

Вих.22:1 Коли злодій буде спійманий під час підкопу і буде побитий, — так що, помре, то той, хто побив, не є вбивцею; якщо ж над ним зійде сонце, то він винний, — нехай помре.

ПРО ВИКРАДЕННЯ БРАТА

Повт.24:7 Якщо буде спійманий якийсь чоловік, що викраде якусь душу зі своїх братів, ізраїльських синів, і, поневоливши, продасть його, то нехай такий злодій помре, — і так викорениш зло з-посеред вас самих. Вих.21:16 Коли хтось украде когось із синів Ізраїля, заволодіє ним, продасть, і срібло буде знайдене в нього — такий має неодмінно померти.

ПРО ВИКРАДЕННЯ РЕЧІ

Вих.22:2 Якщо ж злодій нічого не має, нехай буде проданий* за вкрадене.

* «проданий» – він повинен відпрацювати за нанесену шкоду.

Вих.21:37 Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п’ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

2Сам.12:6 «А овечку він оплатить чотирикратно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився».

Лук.19:8 Устав Закхей і сказав Єшуа: Ось, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!

Вих.22:4 Якщо ж буде зловлений, а вкрадене виявлять у його руці живим, — від осла до вівці, — то віддасть подвійно.

ПРО СПІРНУ РІЧ

Вих.22:9 За кожний вказаний злочин щодо теляти, осла, вівці чи одягу і будь-якої оскарженої втрати, якою б вона не була, буде суд над обома перед Елохім, і той, хто перед Елохім буде визнаний винним, відшкодує ближньому подвійно.

Мф.5:25 Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя тебе не видав слузі й не кинули тебе до в’язниці. Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.

ПРО УСВІДОМЛЕННЯ ГРІХА

Лев.5:21 Якщо якась душа згрішить, і легковажно знехтує ЯХОВА заповідями, і вчинить шахрайство у справах із ближнім, в отриманому від нього на зберігання, чи навколо спільної власності, чи навколо грабунку, або якщо пригнобить чимось ближнього, чи знайде щось загублене, і скаже про це неправду, і неправдиво присягнеться про щось з усього того, що людина може вчинити, грішачи цим, — і буде, — коли вона згрішить і допуститься переступу, — то нехай віддасть те, що пограбувала, чи те, у чому пригнобила, чи те, що було їй дано на зберігання, чи загублене, яке вона знайшла; з будь-якої речі, про яку вона неправдиво присягнулася, нехай того дня, коли буде викрита, відшкодує саму суму, надбавить до неї ще п’яту частину (20%), й віддасть тому, чия вона є.

Цікаво, що гріх проти ближнього тут називається «легковажно знехтує ЯХОВА заповідями». Саме про це і говорив Іван: «Якщо хто скаже: Я люблю ЯХОВА! — але ненавидить свого брата, той неправдомовець. Адже хто не любить свого брата, якого бачить, то як може він любити ЯХОВА, Якого не бачить?» (1Ін.4:20).

Чис.5:6 Чоловік чи жінка, які лише вчинять якийсь гріх стосовно людини та зовсім не звернуть уваги, така душа вчинить провину. Тож нехай такий визнає гріх, який учинив, відшкодує загальну суму за провину й додасть до нього п’яту частину (20%), від того, та й поверне тому, перед ким провинився. Якщо ж та людина не має родича, щоб відшкодувати завдані йому збитки, то втрата, яка віддається ЯХОВА, буде для священика — за винятком барана викуплення, через якого й відбудеться примирення.

Прип.28:13 Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.

ПРО НЕДБАЛІСТЬ

Вих.21:28 Якщо віл рогами заколе чоловіка чи жінку, — так, що помре, то вола обов’язково поб’ють камінням, і його м’ясо не будуть їсти, а власник вола — невинний. Якщо ж віл бив рогами вчора й третього дня, і про це попереджували його власника, але той не зарізав його, то коли рогами вб’є чоловіка чи жінку, нехай віл буде побитий камінням, і його власник також нехай буде покараний на смерть. А якщо на нього накладуть викуп, то нехай за свою душу дасть викуп, який лише на нього накладуть. І якщо рогами заколе сина чи дочку, — нехай учинять з ним за цим же приписом.

Вих.21:35 Якщо ж чийсь віл рогами заколе сусіднього вола, і той здохне, то живого вола продадуть і розділять його ціну, і поділять вола, який загинув. Та якщо було відомо, що віл колов рогами вчора і третього дня, і про це попередили його власника, але той не зарізав його, то він віддасть вола за вола, а мертвий буде його.

Лев.5:4 Якщо якась душа, виразно промовляючи вустами, присягнеться зробити щось погане чи зробити щось добре, — у всьому, що б лиш людина не промовила із клятвою, — і це втаїться перед її очима, та згодом вона усвідомить це, — то вона згрішила в якійсь одній із цих речей. Тож нехай вона визнає гріх, яким у цих випадках згрішила, і принесе ЯХОВА за те, чим допустилася переступу, за гріх, яким згрішила, самку — ягничку з овець або козеня із кіз в жертву за гріх. Священик звершить за неї викуплення, за її гріх, яким вона згрішила, і цей гріх буде їй прощено.

Зрозуміло, що сьогодні нам не потрібно приносити жертви (тому автори не включили подробиць про них). У цій заповіді акцентом є відповідальність за те, що говориш або обіцяєш. І цей принцип працював і працює до сьогодні.

Як.1:26 Коли хто думає, що він між вами побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

1Пет.3:10 Бо хто хоче життя любити й бачити добрі дні, нехай утримує свій язик від зла й уста від лукавої мови.

Лев.5:1 Якщо ж якась душа згрішить: наприклад, почує голос взяття клятви, — а вона була свідком чогось, або бачила, або знала, — то якщо вона не оповістить про це, — то візьме на себе гріх.

Повт.22:8 Якщо збудуєш новий дім, то зроби на своєму даху поруччя, — і так ти не скоїш у своєму домі вбивства, якщо хтось упаде з нього.

Приступаючи до будь-якої роботи (будівництву), людина повинна потурбуватися про те, щоб її діяльність не мала наслідків для нього і для інших.

Вих.21:33 Якщо хтось відкриє яму чи викопає яму і її не закриє, а туди впаде теля чи осел, то власник ями відшкодує: їхньому господареві він заплатить гроші, а те, що загинуло, буде його.

Вих.22:5 Якщо хтось випасе своє поле чи виноградник і пустить свою худобу для випасу на чуже поле, то нехай віддасть зі свого поля і зі свого врожаю. Якщо ж усе поле випасе, то нехай віддасть найкраще зі свого поля або найкраще зі свого виноградника.

Вих.22:5 Якщо спалахне вогонь, попаде на терня і спалить тік, збіжжя чи поле, то нехай відшкодує той, хто запалив вогонь.

БОРГ, ЗАРПЛАТА І ЗАСТАВА

Вих.22:24 Якщо ти позичиш гроші бідному братові, який живе поряд з тобою, то не підганятимеш його віддати і не будеш вимагати з нього відсотків.

Повт.23:20 Не стягуй зі свого брата відсотків з грошей, відсотків з їжі чи відсотків з будь-якої речі, яку позичиш йому. Із чужинця можеш стягувати відсотки, а з брата свого не стягуй відсотків, щоб ЯХОВА, твій Елохім, поблагословив тебе в усіх твоїх ділах на землі, в яку ти входиш, щоб заволодіти нею.

Лев.25:36 Не бери в нього (у брата) ні відсотків, ні лихви, — а бійся свого ЯХОВА; Я — Елохім. Тож нехай твій брат живе з тобою. Не давай йому свого срібла під відсотки і не давай йому своїх харчів за лихву.

Пс.14:5 Хто срібла свого не віддавав на лихву і не брав хабарів супроти невинних. Хто робить так — не похитнеться повік.

Повт.24:6 Не бери в заставу жорен, ані верхнього жорнового каменя, бо такий бере в заставу душу.

«Бере в заставу душу» – залишає життєво необхідного. Позикодавець не повинен залишати боржника життєво необхідних речей.

Повт.24:10 Якщо у твого ближнього буде борг, будь-який борг, то не входь у його дім, щоб взяти заставу; стій назовні, а чоловік, в якого буде борг перед тобою, нехай винесе тобі заставу назовні.

Повт.24:12 (Вих.22:26) Якщо ж той чоловік бідний, то не лягай спати з його заставою; обов’язково поверни його заставу при заході сонця, — і він ляже спати у своєму одязі й благословлятиме тебе, а тобі це буде зараховано перед ЯХОВА, твоїм Елохім, як діло милосердя.

Лев.19:13 Не кривдь ближнього, не грабуй, і хай заробіток наймита не залишається в тебе через ніч до ранку.

Повт.24:14 Не затримуй платні убогого й нужденного чи то з твоїх братів, чи то із захожих, які проживатимуть у твоїх містах. Віддай йому його платню того самого дня, хай не зайде сонце раніше того, адже він — убогий і має на неї надію (розраховує на ці гроші), — відтак він не заволає проти тебе до ЯХОВА, і на тобі не буде гріха.