ПРАВОВА СИСТЕМА

ПРО СУД І СУДДІВ

Чис.15:16 Буде один закон (Тора) і одна заповідь для вас і для чужинця, який приєднався до вас.

Повт.16:18 У всіх своїх містах, які ЯХОВА, твій Елохім, дає тобі, настанови собі суддів та писарів по племенах, і нехай вони судять народ справедливим судом.

Тит.1:5 Для того я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене й наставив пресвітерів у містах, як я тобі звелів.

Повт.25:1 Якщо між якимись людьми виникне суперечка, то нехай вони прийдуть до суду, і їх розсудять — справедливого виправдають, а нечестивого засудять.

Вих.23:2 Не будеш з більшістю учасником зла. Не пристанеш до натовпу, схиляючись за більшістю, аби викривити правосуддя.

Лев.24:22 Нехай право буде одне для захожого і для місцевого жителя.

Повт.24:17 Не криви судом над захожим, сиротою і вдовою й не бери в заставу одягу вдови. Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі, та ЯХОВА, твій Елохім, визволив тебе звідти. Через це я заповідаю тобі виконувати це слово.

Мф.18:23 Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами. Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам. І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв , схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен! А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам. Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою? І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму (його переступів).

Повт.19:15 Хай один свідок не виступає проти людини в будь-якій несправедливості, у будь-якому проступку чи в будь-якому гріху, яким вона згрішить. Кожний факт повинен бути встановлений за свідченням двох свідків чи за свідченням трьох свідків.

Мф.18:16 Коли не послухає, візьми із собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилося кожне слово.

1Тим.5:19 На пресвітера не приймай скарги, хіба що при двох або трьох свідках.

Вих.23:8 Тож не братимеш хабарів, оскільки дари засліплюють очі видющих і спотворюють правдиві свідчення.

Повт.16:19 Хай не викривляють суду, не зважають на особу і не приймають дарів, адже дари засліплюють очі мудрим і відбирають слова справедливим.

Лев.19:15 Не чиніть несправедливості на суді: не зважай на обличчя бідного і не захоплюйся обличчям вельможі, — суди свого ближнього справедливо.

Вих.23:6 Для бідного не викривлятимеш вироку на його суді.

Вих.23:3 І не виявлятимеш бідному несправедливу милість на суді.

Повт.17:8 Якщо ж якась справа буде для тебе непосильною на суді між кровопролиттям та кровопролиттям, між судом та судом, між побиттям та побиттям чи між суперечкою та суперечкою, — які б то не були судові справи у твоїх містах, — то, вставши, підеш на місце, яке ЯХОВА, твій Елохім, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я, прийдеш до священиків-левітів і до судді, який буде в ті дні, — і, розслідивши, вони оголосять тобі судовий вирок. І ти повинен учинити згідно зі словом, яке оголосять тобі на місці, яке ЯХОВА, твій Елохім, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я. Добре пильнуй, щоб виконати все так, як тобі буде встановлено законом. Учиниш згідно із законом та присудом, які тобі виречуть; не відхилишся від слова, яке тобі оголосять, ні праворуч, ні ліворуч. А якщо якась людина вчинить зухвало, не послухавшись священика, який стоїть, щоб священнодіяти в Ім’я ЯХОВА, твого Елохім, чи судді, який буде в ті дні, то нехай та людина помре, — і так викорениш зло з Ізраїлю. А весь народ, почувши про це, буде боятися, і більше не буде поводитися безбожно.

Дії.15:2 Коли ж виникло протистояння і чималі диспути Павла та Варнави з ними, то постановили, аби Павло й Варнава та деякі інші з них пішли до апостолів і старших у Єрусалим із цим питанням.

Дії.15:6 Тож зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

Повт.19:16 А якщо проти якогось чоловіка виступить несправедливий свідок, закидаючи йому безбожність, то нехай обидва чоловіки, між якими виникне суперечка, стануть перед ЯХОВА, перед священиками та перед суддями, які будуть у ті дні, й нехай судді пильно розслідять: якщо несправедливий свідок свідчив несправедливо і виступив проти свого брата, то вчините йому так, як він мав намір учинити своєму братові, — і так викорениш зло з-посеред вас самих. А інші, почувши це, будуть боятися і більше ніколи не чинитимуть серед вас такої злої речі, як ця.

Дан.6:25 І сказав цар, і привели мужів, які звинуватили Даниїла, і їх, їхніх синів і їхніх жінок вкинули в лев’ячу яму. І не встигли вони досягти дна ями, як вже ними заволоділи леви і потрощили всі їхні кості.

МІСТА-СХОВИЩА

Чис.35:11 Ви відділите самі собі міста: міста-сховища будуть у вас, щоб утікали туди вбивці, — ті, хто вбив душу не навмисно. І будуть вам ці міста за сховища від кровних месників; і не помре той, хто вбив, перш ніж стане на суд перед громадою.

На прикладі цих заповідей можна побачити те, що ЯХОВА дуже добре розуміє людські емоції. Тому даючи такі заповіді як «не вбивай», «не мсти», «не гнівайся» і т.д., наш Отець розуміє, що людина не є досконалою. Трапляються випадки, коли у стані афекту людина робить необдуманий вчинок (Прип.29:22), тобто несвідомо порушує ці заповіді. Саме для таких ситуацій ЯХОВА дав заповіді про міста-сховища.

Чис.35:13 І міста, котрі дасте, — це шість міст, які будуть для вас сховищами. Три міста дасте по інший бік Йордану і три міста дасте в Ханаанській землі. Вони будуть сховищами для ізраїльських синів, для приходьків і тих, які живуть між вами; ці міста будуть сховищами, щоб утекти туди кожному, хто вбив душу ненавмисне.

Повт.19:4 Ось який припис буде щодо вбивці, який втече туди і житиме. Хто ненавмисно вбив би ближнього, не ворогувавши з ним ні вчора, ні передучора.

Повт.19:5 Чи хто прийшов би з ближнім у ліс збирати дрова, і його рука, рубаючи дерево, замахнулася сокирою, і залізо, злетівши з держака, влучило в ближнього, і той загинув би, — нехай такий утече в одне із цих міст і нехай живе. Щоби месник за кров, розгарячившись серцем та погнавшись за вбивцею, не наздогнав його, — якщо дорога буде дальшою, — не побив його душі, і той не помер. І не можна допустити, щоб розгніваний переслідувач знайшов його і вбив через те, що далека дорога. Адже він не заслуговує смерті, оскільки між ним і вбитим не було ворожнечі.

Чис.35:26 Якщо ж убивця часом вийшов би поза межі міста, до якого він утік, і знайде його кровний месник поза межами міста-сховища, і кровний месник уб’є вбивцю, то не буде він винний; тож нехай живе в місті-сховищі, доки не помре великий священик. А після смерті великого священика нехай повернеться вбивця в землю свого володіння. І це буде вам за правило суду у ваші роди, у всіх ваших поселеннях.

Чис.35:32 Не візьмете викупу, щоб утік до міста-сховища і далі жив на землі, доки не помре великий священик.

Повт.19:11 Якщо ж буде якийсь чоловік, який буде ненавидіти ближнього, чатуватиме на нього, нападе на нього, поб’є його душу, і той помре, і він утече в одне із цих міст, то нехай старійшини його міста пошлють по нього, заберуть його звідти й видадуть його в руки месника за кров*, і він помре. Хай твоє око не має до нього пощади; змий з Ізраїлю невинну кров, — і тобі буде добре.

* «месник» – на івриті: גָּאַל («гаал») – означає «родич». Тора не вчить мстити (див. Лев.19:18). Йдеться про відповідальність за пролиту кров людини перед його родичами. Заслужене покарання здійснював суддя, а не родичі померлого.

ПРО МЕТОД ПОКАРАННЯ

Повт.25:2 І буде, — якщо нечестивий буде вартий побиття, то поставиш його перед суддями, і нехай його бичують перед ними числом ударів, відповідним до його нечестя.

Повт.25:3Нехай бичують його сорока ударами, не більше. Якщо ж його бичуватимуть більше, більшою кількістю ударів, ніж ці, то твій брат буде зганьблений перед тобою.

2Кор.11:24 Від юдеїв я дістав п’ять разів по сорок ударів без одного.

ПРО СМЕРТНУ КАРУ

Повт.17:6 Тільки за свідченням двох свідків* чи трьох свідків може померти засуджуваний на смерть, — не може померти за свідченням лише одного свідка. І нехай рука свідків буде на ньому першою, щоб стратити його, а відтак — рука всього народу. Так викорениш зло з-посеред вас самих. Повт.19:15 Хай один свідок не виступає проти людини в будь-якій несправедливості, у будь-якому проступку чи в будь-якому гріху, яким вона згрішить. Кожний факт повинен бути встановлений за свідченням двох свідків чи за свідченням трьох свідків. Чис.35:30 Кожен, хто вб’є душу, — при свідках буде покараний як убивця, але не один свідок свідчитиме на душу, щоб їй заподіяти смерть.

* Від Івана гл. 8 – описує історію про жінку, яка вчинила перелюб. Єшуа відмовився побити її камінням, тому що за Торою її не можна було засудити на смерть без свідків. Смертне покарання є крайньою мірою за навмисне порушення. Тобто тут йдеться не про саме по собі покарання, а справедливість покарання: без свідків не можна судити і страчувати людей. У наш час гуманістичне суспільство не здатне зрозуміти заповіді, які стверджують необхідність смертного покарання, хоча у багатьох країнах це практикується.

Повт.17:12 А якщо якась людина вчинить зухвало, не послухавшись священика, який стоїть, щоб священно діяти в Ім’я ЯХОВА, твого Елохім, чи судді, який буде в ті дні, то нехай та людина помре, — і так викорениш зло з Ізраїлю. А весь народ, почувши про це, буде боятися, і більше не буде поводитися безбожно.

Акцентом цієї заповіді є: «вилучи грішника з Ізраїлю» і «усі налякаються і не будуть накликати на себе осуд». Якщо Всевишній настановив керувати справами і судити згідно Його Закону (Тора), то бунт проти такої влади є недопустимим (див. Числа главу 16).

Тит.3:1 Продолжай напоминать людям об их покорности правителям и властям, о том, чтобы они были им послушны, готовы к свершению всяких добрых дел, ни на кого не клеветали, были миролюбивы, мягки и смиренны перед другими.

Рим.13:1 Всякая душа да будет покорна высшим властям, ибо нет власти не от ЯХОВА. Существующие же власти от ЯХОВА установлены. Посему, противящийся власти противится ЯХОВА установлению. А противящиеся сами навлекут на себя осуждение. Ведь правители вызывают страх не у того, кто творит добро, а у того, кто творит зло. Если ты не хочешь бояться властей, то продолжай творить добро и услышишь от них похвалу. Властитель — слуга ЯХОВА , который трудится на твоё благо. Если же ты творишь зло, то бойся, так как в его власти наказать тебя. И он воспользуется этой властью, потому что служит ЯХОВА, наказывая творящих зло. Поэтому ему необходимо покоряться, и не только потому что ослушание приведёт к наказанию, но и ради собственной совести. Платите налоги потому, что властители, — служители ЯХОВА и посвящают правлению всё своё время.

1Пет.2:13 Итак будьте покорны всякому человеческому начальству, для ЯХОВА: царю ли, как верховной власти, правителям ли, как от него посылаемым для наказания преступников (беззаконников) и для поощрения делающих добро (праведников). Ибо такова есть воля ЯХОВА, чтобы мы, делая добро, заграждали уста невежеству безумных людей.

К сожалению, некоторые религиозные учения искажают смысл высказываний Павла и Петра о власти. Они не берут их в контексте заповедей Всевышнего и создают ошибочное впечатление, будто Павел и Пётр призывали подчиняться любой существующей власти. Однако это не соответствует их реальным учениям. Павел и Пётр говорят, что властители являются «слугами ЯХОВА» и что они должны наказывать беззаконников и поддерживать праведников.
Основным критерием для выбора властей всегда был и остаётся один: на руководящую должность должен быть поставлен человек (или несколько), который обладает духовным авторитетом – любящий и почитающий ЯХОВА, следующий Его заповедям. Цель его правления – направлять народ жить по праведному пути – следовать заповедям, пресекать беззаконие и вершить правосудие. На основании Писания, совершенно очевидно, что функция власти – следить за порядком ЯХОВА.

Чис.35:31 І не візьмете викупу за душу від убивці, на якому вина і який повинен бути вбитим; він неодмінно має померти.

Вих.21:14 Коли ж хто вистежив, щоб підступно вбити свого ближнього, і прибіжить туди, — такого забрати і від Мого жертовника, щоб видати на смерть.

Повт.24:16 Хай батьки не вмирають за дітей, і хай сини не вмирають за батьків. Кожний хай вмирає за свій власний гріх.

Повт.21:22 Якщо ж на комусь буде гріх, і буде винесений смертний вирок, і він помре, і ви повісите його на дереві, то хай його тіло не залишається через ніч на дереві, але неодмінно поховайте його того ж дня, бо кожний, хто висить на дереві, — проклятий ЯХОВА, — тож не оскверняйте землю, яку ЯХОВА, твій Елохім, дає тобі в спадщину.

І.Нав.8:29 Царя Ґая він наказав повісити на подвійному дереві, і той був на дереві до вечора. А коли заходило сонце, Ісус дав вказівку, і його тіло зняли з дерева, кинули його в яму і насипали над ним купу каміння, яка є до цього дня.

І.Нав.10:26 І вбив їх Ісус, і повісив їх на п’ятьох деревах. І були повішені на деревах до вечора. І сталося, що при заході сонця Ісус наказав, і їх зняли з дерев, і кинули їх у печеру, до якої вони втекли, і заклали печеру камінням, і так є аж до сьогоднішнього дня.

Єшуа був засуджений за гріхи усього світу: був розп’ятий на дереві і знятий до заходу сонця: 1Пет.2:24 (Іс.53:5) Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені. Гал.3:13 Месія викупив нас від прокляття Закону (від самого прокляття, а не від самого Закону!) ставши за нас прокляттям, тому що написано: Проклятий кожний, хто висить на дереві.

ПРО НЕРОЗКРИТИЙ ЗЛОЧИН

Повт.21:1 Якщо на землі, якою ЯХОВА, твій Елохім, дає тобі володіти, буде знайдений убитий, який упав у полі, і не знають, хто його вбив, то нехай старійшини та судді вийдуть і виміряють відстань до міст, що навколо вбитого, і нехай буде визначено місто, найближче до вбитого. І нехай старійшини того міста візьмуть ялівку з великої худоби, якою ще не працювали, і яка не носила ярма, і нехай старійшини того міста приведуть ту ялівку в дику долину, яка ще не була оброблювана, ані засіювана, і в тій долині переріжуть ялівці сухожилля. Тоді підійдуть священики-левіти, — адже їх ЯХОВА обрав, щоб стояти перед Ним і благословляти Його Іменем, і за їхнім словом має бути вирішена кожна суперечка і кожна сутичка. І всі старійшини того міста, що найближче до вбитого, вмиють руки над головою ялівки, якій перерізано сухожилля в долині, й, озвавшись, скажуть: Наші руки не пролили цієї крові, і наші очі не бачили, хто пролив. Будь милосердним до Свого народу, Ізраїлю, якого Ти, ЯХОВА, визволив, щоб не було пролиття невинної крові у Твоєму народі, Ізраїлі. І та кров буде їм викуплена. І ти усунеш невинну кров з вас самих, якщо чинитимеш те, що угодне та добре перед ЯХОВА, твоїм Елохім.

Ця заповідь показує, що старійшини повинні ставитися дуже серйозно до порядку у своєму місті, не допускаючи безкарності гріха. І навіть коли не розкрито злочин, вони підносять свої молитви ЯХОВА, оберігаючи свій народ від прокляття, яке може накликати на себе народ через свої гріхи. Сьогодні кров Єшуа покриває ці прокляття, але відповідальність за гріх лежить на нас з вами, а відповідальність за порядок лежить на місцевій владі.